- розіслати
- I див. розсилати.
II див. розстеляти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розіслати — 1 дієслово доконаного виду від: розсилати розіслати 2 дієслово доконаного виду від: стелити … Орфографічний словник української мови
розіслати — I [роз ісла/тие] з ішл у/, роуз і/шлеиш/ з ішле/ш, роуз і/шлеимо/ з ішлеимо/, роуз і/шлеитеи/ з ішлеите/; нак. з ішли/, з ішл і/т (від розсила/ти) II [роз ісла/тие] рос:теил у, рос:те/леиш; нак. рос:теили/, рос:те … Орфоепічний словник української мови
розісланий — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розіслати I. || розі/слано, безос. присудк. сл. II а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розіслати II. 2) у знач. прикм. Якого простелили, розправивши кінці … Український тлумачний словник
порозсилати — а/ю, а/єш, док., перех. Розіслати в різні місця всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь. || Дати призначення на роботу в різні місця всім чи багатьом … Український тлумачний словник
розстил — у, ч., спец. Дія за знач. розстилати, розіслати. •• У ро/зстил розстеляючи по поверхні чого небудь … Український тлумачний словник
а — (56). 1. Объединительный союз. а) Соединяет однородные члены предложения и однородные предложения как смысловое целое: Княземъ слава а дружинѣ! Аминь. 45.(Так читают: Дубенский, Барсов, Перетц, Орлов, Гудзий, Лихачев. Первые издатели, Тихонравов … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"